Овес – культура різноманітного
використання, важливе джерело рослинного білка, олії і крохмалю. В зерні плівчастого вівса міститься 8 – 10%
клітковини, 40 – 60% крохмалю, 10 – 15% білка, 4 – 6% жиру. Білок вівса включає всі незамінні для
людини і тварин амінокислоти, особливо лізин, аргінін і триптофан. В зерні цієї
культури в наявності велика кількість органічних сполук заліза, кальцію,
фосфору, вітамінів групи В. З мікроелементів у ньому достатньо багато магранцю,
міді, молібдену і кобальта, але мало цинку і бору.
З зерна вівса виготовляють крупу, муку і толокно, які характеризуються
високою поживністю, легким засвоюванням і високою калорійністю, що дає змогу
використовувати їх у дієтичному і дитячому харчуванні. Зерно вівса – незамінний
концентрований корм для коней, особливо
молодняка різних тварин і птахів. Він входить до складу всіх видів комбікормів.
Овес використовують на зелений корм, для виготовлення трав’яної муки, гранул, силоса, сіна і випасу
тварин. Вівсяна солома – гарний грубий корм.
У світовому землеробстві посіви вівса займають біля 30 млн. га, і
вирощується він майже повсюдно.
Найбільші площі посіву овес займає в Російській Федерації, де він
розповсюджений в лісовій і лісостеповій зонах, у північних і північно-західних
районах. У Західному і Східному Сибіру, Волго-В’ятському районі овес – провідна
зернова культура, В Середній Азії і Закавказькому регіоні є посіви зимуючих
сортів вівса.