Cорго займає в
світовому землеробстві 70 – 75 млн. га і знаходиться за посівними площами на п’ятому місці після
пшениці, рису, кукурудзи і ячменю. Посіви його зосереджені головним чином в
Азії (49 – 50%) і Африці (32 – 33%), в Америці вони становлять 15%, а в
Австралії і Європі – всього 2 – 3%.
У відповідності до напрямку використання розрізнюють зернове, кормове,
або цукрове, віничне і трав’янисте сорго. Найбільш широко розповсюджене
зернове сорго (біля 60 млн. га), яке використовується для кормових цілей, а в
країнах Азії і Африки – як продовольча культура. Решта господарських груп сорго
вирощують головним чином в Австралії, на півдні Африки, в Аргентині, США,
деяких європейських країнах.
В Україні сорго вирощують в зонах
недостатнього зволоження на півдні і сході.
Сорго – культура універсального використання і дає основні види кормів:
зерно, силос, зелену масу, сіно, сінаж і монокорм, з нього виготовляють також гранули
і брикети. Зерно є гарним концентрованим кормом для всіх видів тварин і птиці,
оскільки містить 12 – 13% протеїну, 70 – 75% крохмалю і 3.55 олії, 1 кг зерна
еквівалентний 1,3 корм. од., а 1 кг силосу – 0,24 корм од.