Полігени

Тип генів, що відповідають за існування кількісної (безперервної) генотипної мінливості, що взаємодіють за типом кумулятивної полімерїї. Крім полігенів, виокремлюють,також, олігогени (голоіні гени), які на відміну від полігенів забезпечують якісну мінливісь, тому їх відносно легко ідентифікувати при гібридологічному аналізі. Ділення генів на полігени та олігогени вдносне та умовне, оскільки на молекулярному рівні усі гени контролюють дискретні (якісно самостійні) структури та ф-її, тобто поводять себе як олігогени. Термін "поліген" потрібно відрізняти від терміна полімерні гени, що позначають групу генів, які взаємодіють за типом полімерії, особливо не кумулятивної. Тип генів та мутації, які на відміну від олігогенів, відповідають за виникнення безперервної (кількісної) генетичної мінливості. Діють переважно кумулятивно; в окремих випадках володіть менш обмеженою дією ніж олігогени, модифікаторами яких виступають. В мутаційній формі мають конструктивне значення для їх носія, систематиччно та тісно зчеплені з полігенними комбінаціями, локалізовані переважно у гетерохроматині однак можуть локалізуватися у еухроматині. Термін ген введений К. Мазером у 1941. Гени, кожен з яких здійснює значний вплив кількісної ознаки. Прояв полігенів залежить від умов середовищі. Еффект генів на мінливість кількісних ознак вивчають методами статистичної генетики. Полігени контролюють більшість господарськоцінних ознак та визначають ефективність селекції.