На
сучасному етапі селекція не обмежується застосуванням відомих класичних методів
створення вихідного матеріалу – добору і гібридизації При створенні вихідного
матеріалу для селекції з багатьма культурами
широко використовують поліплоїдію, індукований мутагенез, ефект гетерозису
на основі цитоплазматичної і ядерної чоловічої стерильності. Актуальними стають
методи біотехнології, генної і геномної
інженерії. Але ніколи класичний, „польовий” селекціонер не буде
замінений ні біохіміком, ні фізіологом, ні навіть генетиком оскільки вони лише
можуть створити вихідний матеріал для селекції. „Селекція, як самостійна наука,
прадавня і вічна, має свій предмет досліджень і самостійні завдання” (Моргун
В.В., 1995). Все це потребує високого рівня кваліфікації селекціонерів. Вони
повинні знати цитологію, генетику, загальну селекцію, насінництво, маркетинг.
Але підготовка спеціалістів буде неповною, якщо не продовжити її курсом
спеціальної селекції. Якщо загальна селекція становить основу цієї підготовки,
заклавши основи загального уявлення про селекційний процес в цілому, про
вихідний матеріал для селекції, методах створення і використання генетичної
різноманітності, методах добору, системі селекційних оцінок, спеціальна селекція спрямована на специфіку
селекційної технології окремих культур з урахуванням їх біологічних і
генетичних особливостей, а також існуючого генофонду. Таким чином загальні
уявлення наповнюються конкретним змістом і селекційний процес конкретної
культури всебічно висвітлюється.
В цьому
курсі лекцій обговорюються особливості селекції найбільш важливих груп польових
культур – зернових, зернових бобових, олійних, коренеплідних, клубне плідних,
однорічних і багаторічних кормових рослин, які поширені в Україні. Щоб уникнути
повторень загальних положень, автор використовував узагальнення. Свідомо
уникнуто подробиць селекційних оцінок, оскільки вони викладені в курсі з
загальної селекції та в „Практикумі по селекції і насінництву польових культур”.
