Методи створення вихідного
матеріалу для селекції
Гібридизація гороху. В минулому в селекції гороху для
створення вихідного матеріалу широко застосовували аналітичні методи, тобто
добори з місцевих популяцій і сортів народної селекції. В різний час шляхом
індивідуального або масового добору були
створені сорти Ранній зелений 33, Московський 572, Московський 559, Комсомолець
11, Уладовський 208 і ін. Однак у
сучасних умовах, коли до сортів виробництво
висуває надзвичайно жорстокі умови, метод аналітичної селекції має дуже
обмежене значення. Створення вихідного матеріалу для селекції гороху базується
головним чином на внутрішньовидовій гібридизації з залученням світового
різноманіття даної культури і сполучається з багаторазовим
індивідуально-груповим або інколи
масовим доборами. Спочатку широко використовували парні схрещування. Наприклад,
найбільш поширений сорт Рамонський 77 був одержаний від схрещування сортів Вікторія гейне х А-579. Але такі
прості схрещування не в усіх ивпадках забезпечують одержання необхідних
рекомбінацій генів, що відбувається при кросинговері, тому часто доводиться
застосовувати складні ступінчасті схрещування. які добре зарекомендували себе в
селекції ярої пшениці. При збільшенні числа гібридних сортів родовідні щойно
створених сортів стають все більш складними (див. схему)
Артур х Повзунок
Тулунський Фольгер Вікторія
гібрид х гейне гейне х
А-579
Уладовський 652 х Рамонський 77
Уладівський ювілейний
Тепер використовують різноманітні модифікації безперервних і
переривчастих насичуючих схрещувань. При введененні в генотипи високоврожайних
сортів рецесивних генів багатоквітковості, неосипання і т.д. добрий ефект дає
використання схем переривчастих насичуючих схрещувань. Безумовно, в цьому
випадку процес насичення подовжується, але при спрямованому підборі матеріалу
для наступних схрещувань достатньо провести два-три цикла замість п’яти-шести циклів
безперервних насичувань.
На думку В.Х. Хангільдіна, в селекції гороха можна успішно
використовувати складні схрещування,
конвергентні схеми гібридизації, що опрацьовані Мак-Кеєм.
У залежності від поставлених завдань і наявності необхідних для цієї
мети батьківських сортів можна вибрати відповідну схему схрещування.
Конвергентні схрещування за принципом максимальної рекомбінації
Рік А Б В
Г Д Е
Ж З
1-й х х х х
2-й х х
3-й
х
Конвергентні схрещування за принципом
трансгресивної рекомбінації
Рік А Б
А С А
Д А Е
1-й х х х х
2-й х х
3-й
х
На думку багатьох селекціонерів, об’єм схрещування залежить від контрастності
батьківських форм за бажаними ознаками. Якщо відмінності невеликі, то в F1 можна обмежитися 20 – 30 рослинами, при більшій відмінності –
використовувати 100 рослин і більше, інакше в F2 можна не отримати
необхідних рекомбінантів.
В.Х. Хангільдін вважає, що об’єм схрещувань при роботі з горохом може
бути меншим, ніж в селекції пшениці, оскільки число можливих комбінацій у
гороха на чотири порядка нижче, ніж у
пшениці м’якої.
Конвергентні схрещування за
принципом трансгресивних рекомбінацій
і
неповних насичуючих схрещувань
Рік А Б А В А Г А Д
1-й х х х х
А А А А
2-й х х х х
3-й
х
х
4-й
х
Основний метод роботи з популяцією гороху - індивідуальний добір з оцінкою нащадків (педігрі). Спосіб пересіву
нащадків в усіх його модифікаціях малопридатний у селекції гороха через
вилягання і переплутування рослин. За простими ознаками, які детермінуються
рецесивними генами, проводять жорстоку браковку і закінчують її в F2 – F3, а за кількісними ознаками – в F5 – F6, щоб у селекційних розсадниках мати
високопродуктивні константні лінії.
Метод віддаленої гібридизації в селекції гороха не отримав належного
розвитку. Міжвидова гібридизація тут дуже обмежена. В селекційній практиці
відомий один випадок створення гороха посівного при участі P. fulvum. Це сорт Воронезький. Спроби схрещування
гороха з викою і бобами поки що не дали позитивних результатів.