Досягнення селекції
Після введення жита в культуру тривалий час
вирощувалися місцеві сорти, які були продуктом народної селекції. Перший
відомий сорт Муравйовка (Зюнгорка) був створений масовим добором з місцевого
семипалатинського жита в Петербургській губернії М.М. Муравйовим у 1834 р. З
найбільш старих селекційних сортів збереглися і використовувалися в виробництві
до недавнього часу три: Сангасте,
створений селекціонером Ф. Бергом в Естонії в 1875 р.; В’ятка, створений М.В.
Рудницьким і С.Н. Косарєвим у 1894 р. на бувшій В’ятській сільськогосподарській
дослідній станції; Тулунське зеленозерне, створене В.Є. Писаревим у 1915 р. на
бувшій Східно-Сибірській сільськогосподарській дослідній станції.
З середини 19 сторіччя селекційну роботу з житом проводили в Німеччині –
В. Рімпау – автор Шланштедсього жита і Ф. Лохов, який вперше застосував
безперервний індивідуальний добір з оцінкою по нащадках і створивший відоме
Петкуське жито. Ф. Лохов будучи в гостях в одного з поміщиків в Архангельській
губернії весною 1872 р. побачив посіви
озимого жита, яке чудово перезимувало в умовах надзвичайно суворої зими. Він
попросив насіння цього жита і привіз до себе в Німеччину, і почав його вирощувати.
Лохов звернув увагу на потужність колоса в цього жита, але його не задовольняла
пониклість колоса, яка була причиною обсипанню колоса. Започаткований добір на
прямостоячу форму колоса призвів до створеня жита з прямостоячим непоникаючим
колосом і скороченим стеблом. Петкуські сорти жита були на початку 20 сторіччя найбільш поширеними в
світі в тому числі і в Україні.
З німецького Петкуського жита в Україні були створені сорти Таращанське,
Таращанське 2, Веселоподолянське,
Батуринське, Одеське, Львівське, Харківське 194 і ін. Ці сорти були високорослими і, відповідно, не стійкими
до вилягання. Але серед них можна було виявити рослини, виключно
високопродуктивні з крупним високоякісним зерном, з укороченою міцною
соломиною, стійких до проростання на пні, надзвичайно зимо- і морозостійкі.
Залучення до селекції таких видатних рослин дало змогу створювати нові сорти
жита з бажаними ознаками.
В останні роки до Державного реєстру
сортів рослин придатних для поширення вУкраїні внесено 27 сортів озимого жита,
зокрема синтетики з домінантним геном короткостеблості: Боротьба, Богуславка, Воля,
Арфа, Дозор, Синтетик 38, Хлібне – Носівської селекційної станції; Харківське
98, Харківське 95, гібрид Первісток F1 – Інституту рослинництва (м.Харків);
Київське 93, Інтенсивне 95, Інтенсивне 99 – Інституту землеробства та інших селекційних
установ. До Реєстру внесено всього один гібрид F1 Матадор фірми
Заатен-Уніон ГмбХ (Німеччина).
