Скоростиглість.
Створення скоростиглих сортів зернових
культур – одне з головних завдань
проблем рослинництва. Сполучення в
одному сорті порівняно короткого
вегетаційного період
у з високою врожайністю дасть змогу
вирішити низку проблем, що стоять перед
сільським господарством. Особливо
гострою ця проблема є для ярих зернових
культур, що дозрівають пізніше озимих.
Генетична система, яка контролює
скоростиглість, вивчена ще недостатньо,
і ефект її залежить від багатьох чинників
зовнішнього середовища.
Скоростиглість озимої
м’якої пшениці. За
останні 60 років вегетаційний період
озимої пшениці в Україні помітно
скоротився. Старі місцеві сорти півдня
України і Краснодарського краю Російської
Федерації дозрівають на 5 – 9 днів пізніше
сучасних.
Серед світового сортименту
озимої м’якої пшениці
скоростиглі форми представлені головним
чином західноєвропейськими екологічними
групами, де тривалий час проводится
спрямована селекція на скорочення
довжини вегетаційного періоду. Серед
скоростиглих сортів найбільшою
стабільністю періоду сходи – колосіння
виділяються зразки: Чорноземна 56, Донська
напівкарликова (РФ), Artthur
6 (США), Heine
VII (ФРН),
2626-117, 3165-9 (Болгарія), Нadmerslebener
1642/73 (ФРН), Hna
Bai 672 (Китай).
Видатними роботами по створенню
скоростиглих сортів озимої м’якої
пшениці відомий Донський селекцентр
Донського зонального НДІ сільського
господарства. Тут створено шедевр
сполучення скоростиглості і високої
врожайності – сорт Донська
напівкарликова, який
отримано з вихідного матеріалу від
схрещування скоростиглого сорту Русалка
(Болгарія) з середньостиглим сортом
місцевої селекції Северодонська. Донська
напівкарликова виколошується на 6 – 9
днів раніше стандарту Ростовчанка,
дозріває на 3 – 4 дня раніше і перевищує
стандарт за врожайністю на 28%. Сорт
посухостійкий, його мукомельні і
хлібопекарські якості відповідають
вимогам стандартів на сильні пшениці.
Поєднання в одному генотипі
скоростиглості, врожайності і високої
якості зерна можна досягнути простими
і насичуючими схрещуваннями. Слабка
зимостійкість – одна з причин повільного
просування скоростиглих сортів озимої
пшениці в більш північні райони, оскільки
скоростиглість слабко корелює з
зимостійкістю. Але селекціонерам
вдається вдало поєднати ці дві ознаки.
На нашу думку, в указаному вихідному
матеріалі необхідно проводити спрямовані
добори на потужність розвитку первинної
кореневої системи, особливо в сортах з
генами rth.
Якість зерна скоростиглих
пшениць знаходиться в відповідній
залежності від метеорологічних умов і
генетичних особливостей сорту. Підвищений
вміст білку в зерні виявлено в сортів
м’якої пшениці з Угорщин, Румунії,
Болгарії, Сербії, Японії, США, Італії ,
Китаю.
Основні вимоги, які
пред’являються до сильних пшениць :
вихід муки 1-го сорту (відсоток від
розмолотого зерна), об’єм хліба з 100 г
муки і його пористість. Істотне значення
в попередньому визначенні технологічних
особливостей зерна відіграють ознаки:
крупність і скловидність зерна,
седиментація, стійкість тіста до замісу.
Сполученням високих технологічних
особливостей характеризуються скоростиглі
зразки США. Угорщини, Румунії, Болгарії
