Пошук на сайті

Методика і техніка селекційного процесу. Кастрація пшениці. Проведення штучного запилення (схрещування) пшениці.

Методика і техніка селекційного процесу
Штучне схрещування включає три основних операції: підготовку суцвіття до схрещування, кастрацію і запилення.
Кастрація – це видалення пиляків з квіток материнської рослини, а запилення – нанесення пилку батьківських рослин на приймочку маточки кастрованих квіток. Кастрація необхідна в самозапилюваних рослин, у перехреснозапилюваних відсоток самозапліднення невеликий, тому на практиці їх інколи не каструють. Батьківську форму доцільно брати з домінантним геном-маркером, тоді в F1 буде чітко видно гібридні рослини. Для повної упевненості в одержанні дійсно гібридного насіння краще в них проводити кастрацію квіток.
Каструвати квітки необхідно в той час, коли пиляки ще не дозріли, але вже достатньо розвинулися, і їх легко видалити з квітки, без пошкодження насіневого зачатка. Для проведення схрещування необхідно мати: пінцет з гладенькими тоненьким кінцівками, прямими або зігнутими; ізолятор; спирт (можна денатурований); тоненьку мідну проволоку або нитку; вату; маленькі ножиці; кілки для опори; баночку або бюксик з притертою кришечкою для зберігання пилку.
У пшениці запліднення може відбуватися ще до виходу колоса з піхви листа. Коли з’являються перші вустюки з піхви листа колос обережно розвертають з листової обгортки і приступають до кастрації квіток. Необхідно памятати, що прохолодна, пасмурна і дощова погода затримує дозрівання пиляків і маточок, а суха і жарка – прискорює.
Для одержання більш ефективного результату від схрещування і для зручності проведення кастрації обирають найбільш розвинений колос на рослині і проводять його підготовку. Якщо колос з вустюками, то перш за все їх обрізують ножицями. Верхні, слабо розвинені колоски також обрізують. Нижні колоски обламують пінцетом. На колосі залишають всього 6 – 10 добре розвинених колосків. З них пінцетом видаляють верхні квітки, залишаючи в кожному колоску лише дві нижні, найбільш розвинені квітки, які дають найбільш крупне насіння.
З залишених 12 – 20 квіток (6 – 10 колосків по дві квітки в кожному) видаляють пиляки. Для цього кінчиком стиснутого пінцета проводять від верхівки нижньої квіткової луски, легенько натискаючи на неї, від кінця до основи. При цьому утворюється щілина, в яку дуже обережно вводять пінцет. Щоб не обломити квітку, колосок підтримують пальцем лівої руки, не даючи йому дуже відгинатися. Щілина краще утворюється, якщо під час просування пінцета до основи квіткової луски натискати на верхівку квітки вказівним пальцем лівої руки, в якій утримується весь колос. Для того, щоб легше можна було ввести пінцет у квітку, інколи попередньо підрізують верхівки квіткових лусок і пінцет вводять у квітку зверху через щілину між квітковими лусками.
Коли пінцет обережно ввели в квітку, дещо послаблють його і розводять квіткові луски. Потім пиляки захоплюють пінцетом за верхню частину і виймають їх з квітки. Необхідно мати на увазі, що приймочка маточки надзвичайно ніжна і її можна легко пошкодити або обірвати. Тому краще видаляти пиляки по одному. При ретельній роботі після закінчення кастрації квіткові луски змикаються, займаючи звичне положення.
Починати кастрацію необхідно з нижнього колоска. Закінчивши кастрацію двох квіток нижнього колоска, переходять до колосків, що розміщені вище, з одного боку колоса.
Закінчивши кастрацію всіх квіток з одного боку колоса, переходять до колосків з іншого боку колоса. і каструють у тому ж порядку, тобто знизу вверх. Відповідний порядок кастрації квіток необхідний для того, щоб не пропустити жодної квітки. В противному разі при точних роботах доведеться в майбутньому (при запиленні) вибракувати весь колос, оскільки пилок з залишених пиляків може запилити приймочки маточки решти квіток усього колоса.
Для впевненості в чистоті кастрації необхідно після закінчення кастрації колоса переглянути всі квітки і переконатися у відсутності пиляків або їхнії решток. Щоб уникнути повторного огляду квіток, інколи проводять кастрацію квіток лише з одного боку колоса, а решту колосків з іншого боку видаляють. При використанні такого способу за чистотою роботи проводять огляд квіток зовні, не розкриваючи їх, оскільки пиляки на сонячному світлі в цьому випадку добре видні крізь квіткові луски.
Після кастрації всіх квіток на колос надівають пергаментний ізолятор, розміри якого можуть бути, наприклад, 7 х 18 см. На ізоляторі пишуть простим графітовим олівцем номер материнської рослини, дату кастрації і підпис особи, що проводила кастрацію.
Щоб запобігти здавлюванню стебла або його зламуванню і не допустити потрапляння під ізолятор комах, стебло під колосом обгортають ватою в цьому місці зав’язують ізолятор тоненькою мідною проволокою або суворою ниткою. Потім стебло привязують знизу і вгорі до забитого поруч кілка. Це охороняє стебло від поломки при поривах вітру під час зливи. При своєчасно проведеній кастрації і гарній погоді через 2 – 3 дні приймочки маточки дозрівають, стають перистими і їх можна опилювати.
У пшениці запилення легко і ефективно відбувається, якщо покласти всередину кожної квтки зрілі пиляки з батьківської форми. Для цього пиляки попередньо збирають з батьківських рослин у невеличкі пробірки, бюксики або навіть паперові пакетики і потім, знявши ізолятор з кастрованого колоса, вкладають у кожну квітку один або краще два пиляка. При збиранні пиляків частина з них розкривається, і тому разом з зібраними пиляками збирається деяка кількість пилку. Коли пінцетом беруть пиляки з бюксика або пакета доцільно одночасно брати і пилок, що осипався і наносити його на приймочку маточки материнської форми.
Необхідно дотримуватися того, щоб між збиранням пилку і вкладанням пиляків у кастровані квітки проходило якомога менше часу. Більший відсоток насінин одержують у випадку перенесення пиляків безпосередньо з колоса в колос, що досягається спеціальним закладанням розсадника гібридизації за відповідним планом. Можна зрізати колоски з зрілими пиляками батьківської форми, виймати пінцетом пиляки і відразу ж вкладати їх у кастровані квітки.
Після запилення всіх квіток на колос знову надівають ізолятор, на якому попередньо роблять надпис номера батьківської рослини, дату запилення і підпис особи, яка проводила запилення. Потім стебло знову привязують до кілка.
Запилювати кастровані квітки можна обмежено-груповим способом. При цьому способі 2 – 4 стебла з зрілими колосами батьківської форми зрізують і зрізаними кінцями поміщають в сосуд з водою (це може бути банка, пляшка, колба). Сосуд привязують до кілка, а верхівки колосів підводять під ізолятор, розташовуючи їх над кастрованими колосами. Для більш вірогідного потрапляння пилку з батьківської на приймочку маточки кастрованих квіток материнської рослини корисно протягом 2 – 3 днів ізолятори легенько струшувати 1 – 2 рази на день. Після закінчення цвітіння сосуди з водою прибирають, а колоси батьківської форми можуть залишатися в ізоляторі аж до збирання. Спосіб обмежено-групового запилення більш результативний, ніж попередні.
Ще більш ефективно для запилення кастрованих колосів материнської форми застосовувати твел-метод. При цьому зрізаний з зрілим пилком колос батьківської форми підводять зверху в ізолятор кастрованої материнської форми і періодично легко струшують його протягом 1 – 2 днів для поступового висипання пилку. Після цього батьківський колос виймають з ізолятора.
Для зручності роботи по схрещуванню бажано робити спеціальні посіви батьківських форм. Якщо таких посівів немає і пиляки доводиться брати безпосередньо з селекційних ділянок, то в цьому випадку з кожної квітки можна брати лише два пиляка, залишаючи третій для запилення власної приймочки маточки.
Проведення схрещувань потребує надзвичайної акуратності і уваги. При переході з одного сорту до іншого слід струшувати з себе пилок і стерізувати інструменти спиртом.
Протягом знаходження ізоляторів в полі необхідно щоденно слідкувати за їх станом. Після схрещування стебла рослини продовжують рости, тому необхідно слідкувати і підправляти їх положення, пересуваючи вверх по кілку ізолятори, щоб упередити їх порив під дією вітру і дощу.

В селекційній роботі з пшеницею часто використовують можливість вільного вітрозапилення. Для цього проводять спеціальні посіви, на яких материнські рослини висівають в оточенні однієї або декількох батьківських форм. Колоси материнських рослин своєчасно каструють і залишають неізольованими для вільного вітрозапилення в оточенні одного сорту або суміші сортів.прео