Тетраплоїдні рослини, що одержані в результаті колхіцинування, мають колос з пониженою озерненістю, що пов’язано з порушеннями в мейозі і, внаслідок, з наявністю анеуплоїдних рослин в тетраплоїдних популяціях. Шляхом систематичного багаторічного добору вдається збільшити озерненість колоса тетраплоїдного жита до 80 – 90%. Підвищення зав’язування зерна тетраплоїдного жита досягають також при схрещуванні тетраплоїдів різноманітного генетичного походження, оскільки тетраплоїдні форми походять від поодиноких диплоїдних рослин і їх популяції включають незначне число генотипів, а при ізольованому розмноженні проявляється депресія в результаті відповідного інбридингу.
Поряд з колхіцинуванням для одержання тетраплоїдних форм використовують метод валентних схрещувань: (2х) х (4х) або (4х) х (2х). Він ґрунтується на природній можливості одержання поодиноких гібридних тетраплоїдних зернівок (0,006 – 0,4%) від злиття виникаючих нередукованих гамет (з подвоєним числом хромосом – 14) диплоїдного жита з нормальними (які мають таке ж число хромосом) гаметами тетраплоїдного жита, Подібні мейотичні поліпоїди мають більш високу озерненість колоса (до 90%). Опрацьований способ одержання високо плодовитих аутотетраплоїдних аналогів диплоїдних сортів жита шляхом поєднання метода колхіцинування з методом валентних схрещувань.
Перший тетраплоїдний сорт Бєлта, створений під керівництвом М.Д. Мухіна в Білоруському НДІ землеробства, широко був розповсюдженим з моменту районування в 1969 р. З того часу було районовано ще серія тетраплоїдних сортів: Ленінградська тетра, Поліська тетра, Черкащанка, Старт, Житомирська тетра, Українська тетра, В’ятка тетра, Пуховчанка, Крижачок, Тетра коротка і ін. Урожайність нових сортів тетраплоїдного жита при інтенсивному вирощуванні 5 – 6 т/га і більше.
