Методика і техніка селекційного
процесу сочевиці
Техніка схрещування.
Схрещувати сочевицю технічно досить важко, оскільки вона низькоросла і
має дуже дрібні і ніжні бутони, які чутливі до механічних ушкоджень.
Кастрацію і запилення проводять у фазі молодого бутона, оскільки до
моменту нормального розкриття віночка самозапилення вже відбулося.
Використовують бутони кращих нижніх квіток. Відгинають парус і крильця бутона і
пінцетом розкривають човник, обережно видаляючи всі пиляки, щоб не пошкодити
маточку.
Приймочка дозріває раніше пилку, яку тому можна наносити на нього
відразу ж після кастрації. Наносять суміш пилку, яка зібрана з нижніх квіток
сорта-запилювача, або вкладають у квітку зрілі пиляки. На гілки з запиленими
квітками надівають пергаментний ізолятор і підв’язують їх до кілочка. Кастрацію і
запилення краще проводити рано вранці і вечером при помірній температурі.
В результаті вказаних особливостей сочевиці кількість насінин переважно незначна – 11 – 50% і лише
при виконанні роботи найбільш кваліфікованим спіробітниками досягає 40 – 75%.
Пилок сочевиці зберігає здатність до проростання протягом 6 – 7 днів,
тому пилок ранньостиглих сортів можна зберігати до початку цвітіння
пізньостиглих.
Методи оцінки селекційного
матеріалу. Добір елітних рослин проводять у розсаднику вихідного матеріалу.
При браковці в лабораторії після обмолоту елітних рослин ураховують урожай,
крупність, виповненість, вирівняність, забарвлення насіння, відсутність на них
мармуровості, крапчатості, кайми.
Для оцінки продуктивності визначають структуру врожаю в селекційному і
контрольному розсадниках, аналізуючи п’ять рослин, що взяті без вибору від кожної
сім’ї, а
в попередньому і конкурсному сортовипробуваннях аналізують 25 рослин. В
селекційному розсаднику врожай враховують шляхом перерахування на одну рослину,
а починаючи з контрольного розсадника, його перераховують на площу.
Стійкість до посухи визначають по зав’яненню, пожовтінню нижніх
листочків і по інтенсивності накопичення
сухої речовини рослинами різних сортів порівняно з стандартом. У посушливі роки
по швидкості накопичення сухої речовини можна робити висновки про стійкість
сорту до посухи.
Стійкість до хвороб на початкових етапах визначають за чотирьохбальною
шкалою. Фузаріозне зів’янення відмічають на початку цвітіння, аскохітоз і
враження іржею – в фазі наливу основної маси бобів. На великих ділянках зів’янення рослин від фузаріозу враховують у двох
несуміжніх повтореннях, переглядаючи підряд 20 рослин у п’ятирівновіддалених
місцях ділянки. Ураження іржею визначають за шкалою № 2.
Придатність до механізованого збирання, визначають, шляхом вимірювання
висоти куща і прикріплення нижніх бобів у п’яти, а в сортовипробуваннях – у 25
рослин. Стійкість до вилягання оцінюють за чотирьохбальною, а стійкість до
осипання – за трьохбальною шкалою.
При оцінці якостіякості насіння, починаючи з контрольного розсадника,
визначають: крупність, вирівняність, масу 1000 зерен, натуру, смакові якості,
вміст білку і розварюваність.
Досягнення селекції сочевиці
Створенням сортів сочевиці в Україні займаються Інститут кукурудзи і
Білоцерківська селекційно-дослідна станція. В Інституті кукурудзи створені і
внесені в Реєстр сортів рослин України сорти тарілочної сочевиці Дніпровська 3,
Нова луна, на Красноградській дослідній станції створено сорт Красноградська
250.
