Методи добору. Для вибору методів добору при роботі з
гречкою великого значення набуває знання рівня
мінливості ознак, характеру їх спадкування, впливу гетерозису.
Ефективність масового добору
грунтується на кореляції між фенотипом і генотипом особин. Таким способом добору, як відомо, неможливо
перевірити особливості відібраних рослин по нащадках, але він привабливий простотою
і невисокою витратою праці. Сорт Богатир, Калінінська, Сибірячка, Горношорська,
Казанська крупнозерна були створені методом масового добору. На бувшій Шатилівській дослідній станції з
1901 р. застосовували сортування насіння гречки по крупності і виповненості.
Багаторазовий масовий добір з сортуванням насіння дав змогу створити сорт
Богатир.
Ознаки, що контролюються генами з адитивним ефектом
з високим коефіцієнтом успадкування краще піддаються дії масового
добору.
Індивідуальний (часто
багаторазовий) добір в селекції гречки використовують у вигляді
сімейного (наприклад при створенні сорта Глорія), сімейно-групового (при
створенні сорта Краснострілецька) і індивідуально-сімейного (при створенні
сорта Ідель). Застосування сімейно-групового метода потребує урахування деяких
особливостей гречки. Так, у перший рік сім’ї краще розміщувати на однорядкових
ділянках, щоб зменшити внутрішньосімейне перезапилення, а наступного року їх
необхідно висівати на багаторядкових ділянках для збереження генетичних відмінностей. При роботі індиідуально-сімейним добором
нащадки елітних рослин по сім’ях розмножують ізольовано з використанням
екранної ізоляції (обсіваючи диплоїдні ділянки тетраплоїдною гречкою). Після
оцінки сімей кращі з них об’єднують. Даний метод періодичним добором застосовується в селекції
гречки на гетерозис при створенні синтетичних сортів, які представляють
популяції, що утворені об’єднанням групи генотипів з високою ЗКЗ. Такі сорти зберігають гетерозис протягом
декількох генерацій. Сутність метода періодичного добору полягає в послідовному
сполученні добору з гібридизацією виділених генотипів.
При роботі цим методом спочатку виділяють вихідні генотипи (300 – 500
рослин), розмножують сім’ї, проводять їх оцінку на комбінаційну здатність, а
потім формують синтетики, випробовують і розмножують їх. Даний метод застосовують
в Інституті землеробства. Схема роботи включає декілька етапів і займає близько
10 років. Сорт Київська одержаний шляхом об’єднання чотирьох компонентів, які
представляють результати добору з сорту Богатир, двох зразків з США і зразка з
Польщі, які виділені за ознакою ЗКЗ і при
перезапиленні в суміші забезпечують прояв гетерозису по врожайності.
Спостереження і оцінки.
Протягом вегетаційного періода у гречки відмічають фази розвитку: сходи, перший
справжній лист, гілкування і бутонізацію, цвітіння, дозрівання плодів. Початок
фази відмічають коли вона настає в 10 – 15% рослин. У польових умовах
підраховують густоту рослин після сходів і перед збиранням, визначають
стійкість до вилягання, а також до хвороб і шкідників. У лабораторних умовах
проводять аналіз снопового матеріалу, оцінюють показники якості зерна,
стійкість до обсипання зерна.
Для визначення плівчастості зерна використовують обрушувач ВПГ-1М,
вирівняності зерна – набір сит з різним
діаметром отворів (3,2 – 5,0 мм), виходу крупи – вальцоводековий станок
ЛВС-1М. Стійкість до обсипання зерна
визначають з допомогою вібратора, шляхом механічного стручувача рослин або при
перестої на пні. Оцінки на стійкість до хвороб проводять через 10 днів після прояву сходів. Найбільшу небезпеку в цей
період представляють гниль (фітофтора) і в’янення рослин. На початку дозрівання
плодів враховують ступінь ураження
аскохітозом, борошнистою росою, фузаріозом, рамулярозом і сірою гниллю.
У сиру погоду в період збирання оцінюють проростання зерна на пні.
