Досягнення селекції гречки
Перші селекційні сорти Богородицька рання і
Більшовик створив І.А. Пульман, який розпочав селекію гречки в кінці Х1Х
сторіччя в Курській губернії. На бувшій Шатилівській дослідній станції з 1899 –
1900 р. провоив селекційну роботу з гречкою В.В. Вінер, а пізніше – П.І.
Лісіцин. У 1918 р. Л.Ф. Альтгаузен створив сорт Альтгаузен 11.
У 1938 р. були районовані перші три сорта гречки Богатир, Більшовик,
Альтгаузен 11. Сорт Богатир одержав найбільше поширення і знаходиться в
виробництві до теперішнього часу. Поряд з цими сортами у виробництві були поширені місцеві сорти.
Слід відмітити, що на початкових етапах селекції гречки повсюдно застосовували
масовий добір. У наступному співвідношення числа селекційних сортів у
виробництві почало вимірюватися на користь селекційних. Змінювалися і методи
створення вихідного матеріалу.
Почали застосовувати внутрішньовидову
гібридизацію з використанням сорта Богатир і місцевих сортів, поліплоїдію,
фізичні і хімічні мутагени, а в останні роки на основі
використання явища гетерозиса створені
сорти синтетики.
Впровадження поліплоїдії в селекцію гречки пов’язано з роботами професора А.Р. Жебрака і
В.В. Сахарова. Істотний внесок у селекцію цієї культури внесли О.С. Алексєєва,
М.В. Фесенко, Н.І. Петеліна, Є.Д. Горіна, Ф.Є. Зам’яткін, І.П. Захаров, Л.К.
Тараненко і інші селекціонери. У південних районах України широкого
розповсюдження набули сорти Кам’янець-Подільської сільськогосподарської
академії – Аеліта, Вікторія, Вікторія Подільська, Глорія, Радехівська
покращена, Лада і ін. В україні поширені сорти Інституту землеробства – Астра,
Київська, Українка і ін.
