Морфологічні ознаки сорго. Коренева система мичкувата і проникає глибоко в грунт Стебло висотою від 75
до 250 см і більше, різної товщини (1 – 25 см), з сухою, напівсухою і соковитою
серцевиною. Деякі форми, головним
чином суданська трава, схильні до кущення, причому бокові пагаони можуть не
поступатися за висотою головному стеблу.
Число листків різне – від 8 до 20, а довжина листа досягає інколи 1 м.
Поверхня листків може бути гладенькою і різною за мірою гофрованості.
Суцвіття – волоть різної форми і довжини, в основному від 10 до 40 см, а
в віничного сорго – до 50 – 60 см.
Головна вісь (стрижень) волоті може бути відсутньою, бути рівною за
двжиною волоті або займати проміжнє положення. Стрижень волоті прямий, зогнутий і пониклий (мал. 9). Ніжка волоті
буває коротше піхви верхнього листа або має однакову з ним довжину, а також
висувається з нього на 10 – 30 см.
На кінці кожної гілочки розміщені парами колоски, з них один нижній –
сидячий, двостатевий, плодущий, а верхній на ніжці – безплідний чоловічий (мал.
10).
У двостатевому колоску переважно дві квітки, одна з яких зачаткова, тому
зернівка розвивається з верхньої квітки. Чоловічий колосок одноквітковий.
Колоскові луски можуть бути опушеними або голими, короткими, середніми
або довгими, різного ступеня зімкнутості – від щільно зімкнутих до широко
розкритих. При дозріванні колоскові луски набувають різноманітного забарвлення:
соломисто-жовтого, оливового, кирпично-червоного, червоного, пурпурового,
бузкового, каштанового і чорного.
Плід – зернівка опуклої форми, без борозенок, голий або плівчастий, якщо
квіткові і колоскові луски щільно охоплюють зернівку, але не зростаються з нею. Забарвлення зерна різне: біле, жовте,
сіре, коричневе, і навіть чорне. Маса 1000 зерен коливається в основному від 20
до 30 г.
