Сорти вівса повинні мати вирівняне,
крупне, низькоплівчасте зерно товстоплідного типу, підвищений вміст білка і
незамінних амінокислот. В значній мірі погіршують його якість підвищена
плівчастість і подвійні зерна. У сучасних сортів плівчастість дуже висока,
вирівняність відсутня, проявляється схильність до утворення подвійних зерен. Багато з них мають недостатній вміст білка. За
даними ВІР, кількість білка в зерні у сортів вівса коливається від 12,5 до
18,6%, а вміст лізина в білку – від 3,2
до 5%. За якістю білка овес займає
провідне місце серед зернових культур, оскільки 80% протеїна у нього
представлено альбумінами і глобулінами, які добре розчиняються в воді і містять
велику кількість лізину. В зв’язку з цим у вівса відсутній зворотній зв’язок
між вмістом білка і лізина. Високобілкові форми вівса, як і інших зернових
культур, мають понижену врожайність.
Генетичні дослідження і селекційна практика свідчать про можливості
сполучення в одного сорта високої врожайності і підвищеного вмісту білка в
зерні.
В США для підвищення білковості зерна використовують високобілкові форми
вівсюга середземноморського. Найбільша кількість білка встановлена, коли вівсюг
використовують при гібридизації за материнську форму. Підвищення білковості
також спостерігається при схрещуванні голозерних і плівчастих форм. Джерелом
високої білковості можуть бути сорти американського континента. Підвищеним вмістом білка характеризуються сорти: Друг,
Кіровський, Надьожний, Скороспілий і ін.
З закордонних сортів найбільш цінні за вмістом білка і лізина Арроу,
Маріно, Майор (Нідерланди), Ройал Скот, Гартон 748 (Англія), Фрезер і Кебот
(Канада), Галанд, Дел, Патмен, Оті (США), Арнольд і Агріппа (ФРН), Діаманте Р-31
(Мексіка), Юй-Май і Чайніз (Китай) і ін.
