Методи створення вихідного матеріалку для селекції сочевиці
Гібридизація. Внутрішньовидова гібридизація – головний
метод створення вихідного матеріалу для селекції сочевиці. В залежності від поставленого
завдання застосовують парні і складні схрещування. Більшість сортів сочевиці
створені з вихідного матеріалу від міжсортовиих схрещувань, наприклад
Пензенська 14 і Петровська ювілейна. При застосувані схрещувань між географічно
віддаленими формами ( з Чілі, Чехії, Іспанії, Італії, Тунісу і іншиї коаїн), у
нащадків таких гібридів спостерігалися складні розщеплення. Більшість таких
схрещувань у практичному відношенні виявилися малоперспективними: гібриди виявилися
маловрожайними, мали розпластаний кущ, щупле насіння, з’являлися карликові рослини і альбіноси.
Однак таких схрещувань проведено недостатньо. Цілком вірогідно, що кращі
комбінації ще не були достатньо опрацьовані.
Гібридизацію між крупнозеними і дрібнозерними видами раніше не
проводили. На Петрівській селекційно-дослідній станції вперше були знайдені
спонтанні гібриди від схрещування двох підвиді сочевиці – крупнонасіневої і
дрібнонасіневої. В результаті добору одержали цінний вихідний матеріал для
селекції – абсолютно нові різновидності буріючої і небуріючої тарілочної
сочевиці. Ці форми свідчать про те, що віддалена гібридизація сочевиці між
різними підвидами і видами – один з методів створення абсолютно нових форм з
широкою екологічною пластичністю і з
комплексом практично цінних ознак, які неможливо одержати при внутрішньовидовій
гібридизації.
Індукований мутагенез і поліплоїдію селекційні установи щойно почали
застосовувати, і сортів, створених таким методом, поки що немає.
