Методи створення вихідного матеріалу для селекції квасолі
Найбільше значення в селекції квасолі мають індивідуальний і масовий
добір з популяцій, які одержані в результаті спонтанної гібридизації,
внутрішньовидової і віддаленої гібридизації, хімічного і радіаційного
мутагенезу. Більшість сортів створено методом одноразового індивідуального
добору з місцевих або інтродукованих сортів і популяцій. Таким чином створені
сорти Цінава, Красна 41 і ін. Масовим одноразовим добором одержані сорти Усаро,
Чітіскверцха, масовим багаторазовим – Київська 5, Білонасінева фрунзенська.
При індивідуальному доборі в полі вибирають найбільш продуктивні
рослини, які імунні до грибкових, вірусних і бактеріальних хвороб, з високим
прикріпленням бобів, з нерозтріскуваними бобами. Насіння з кожної рослини
висівають окремо в селекційному розсаднику першого року. Проводять ретельне вивчення нащадків,
добирають кращі сім’ї, розмножують їх у контрольному розсаднику, попередньому і конкурсному
сортовипробуваннях.
Як метод створення вихідного матеріалу для селекції квасолі широкого
поширення набула внутрішньовидова гібридизація. В звичайних умовах зав’язування
бобів становить 30 – 60%. При цьому в другому поколінні спостерігається велика
різноманітність форм, розщепдлення яких відбувається до п’ятого покоління, хоча
константні форми можуть з’являтися і
раніше.
При міжвидовій гібридизації селекційний матеріал оцінюють за комплексом
ознак в усіх розсадниках.
Використовується,як метод створення вихідного матеріалу для селекції квасолі, індукований
мутагенез. На Мцхетській селекційній станції з використання радіаційного
мутагенезу (60Со) одержані міжмутаційні гібриди, з яких створені
сорти квасолі Грузинська 6 і Грузинська 7. З використанням етіленіміна (0,01%),
нітрозоетілсечовини (0,02%) і демитілсульфата (0,05%), які мають високий
мутагенний ефект, створені форми з різноманітними господарсько корисними
ознаками, які залучені до селекційного
процесу
Особливості будови квітки квасолі (човник разом з маточкою і тичинками
спірально закручені) ускладнюють кастрацію і запилення. Особливо важко вдається
ця операція в посушливих умовах, оскільки пошкоджена маточка надзвичайно
чутлива до сухого і гарясого повітря.
Схрещування проводять у той момент, коли віночок втрачає зелене забарвлення. З допомогою голки легенько
роздавлюють зімкнуті кінчики човника, голкою ж наносять пилок на приймочку
маточки. Потім верхні кінці човника легенько притискають і бутони залишають без
ізоляції.
Селекційний матеріал щорічно оцінюють за комплексом найбільш важливих
ознак квасолі. Для оцінки на стійкість до шкідників і хвороб використовують
провокаційний фон на ранніх етапах селекції, збільшуючи чисельність повторень.
