Селекція жита на зимостійкість. Незважаючи на те, що озиме жито
найбільш зимостійка зернова культура, підвищення цієї особливості залишається
надзвичайно важливим завданням. Оскільки зимостійкість є комплексною ознакою і включає
морозостійкість, стійкість до випрівання, яка скоріш за все пов’язана з
стійкістю до снігової плісняви, а також стійкістю до льодяної кірки, вимокання
і випрівання, то ця проблема має зональні особливості і часто може бути
підвищена застосуванням агротехнічних міроприємств. Зокрема, своєчасного і
високоякісного обробітку грунту перед посівом, вибором попередника, своєчасного
посіву – істотно впливають на зимостійкість посівів озимого жита. Але в
реальному виробництві в переважній більшості випадків елементарних основ агротехніки при вирощуванні жита, на жаль, не
дотримуються. Під жито виділяються найгірші грунти, не витримуються строки
посіву, посів проводиться з значно завищеною нормою висіву, тому високий урожайний потенціал жита в
виробництві не реалізується.
Морозостійкі рослини відрізняються за морфобіологічними ознаками. У
морозостійких рослин вузькі і короткі розеточні листки, дрібноклітинна
структура і розложиста форма куща, більш
товста зовнішня стінка епідерміса, короткий мезокотіль, і відповідно
більш глибоке залягання вузла кущення.
Для таких рослин характерні
уповільнений ріст в осінній період, відносно більш висока концентрація
сухих речовин у клітинному соку і більш
економна їх витрата на ростові процеси і дихання.
Найбільш морозостійкі сорти жита створені в Російській Федерації – В’ятка
і В’ятка 2. В селекції озимого жита на морозостійкість використовують штучне
проморожування в холодильних камерах або в ящиках з землею за методом В.Я. Юр’єва.
В несприятливі по морозостійкості роки слід проводити добори окремих
рослин, які вижили на фоні морозної зими, безпосередньо в полі.
