Генетика сорго
Всі культурні види сорго, включаючи і суданську траву, містять у
соматичних клітинах 20 хромосом. Таким чином, види сорго утворюють поліплоїдний
ряд з основним числом 5, що включають S. hatepense (L.)
Pers. (2n = 40) – гумай, або джонсова трава, -
багаторічний бур’ян. На тривалість вегетації впливають три
домінантних гена: Ma1, Ma2, Ma3, різноманітне сполучення яких дає вісім генотипів
і чотири фенотипа: Ма1Ма2Ма3, Ма1Ма2ma3 – дуже пізньостиглі рослини; Ma1ma2Ma3 – пізньостиглі; Ma1ma2ma3 – проміжні; ma1Ma2Ma3, ma1Ma2ma3, ma1ma2Ma3 і ma1ma2ma3 – ранньостиглі. Такий фенотипічний ефект проявляється в умовах тривалого
світлового дня – понад 14 год, а при короткому (10-годинному) дні рослини всіх
генотипів дозрівають рано.
Досліди довели, що біля 90% зразків сорго – типово короткоденні рослини
і лише біля 10% мають слабку або нейтральну фотоперіодичну реакцію, що створює
передумови створення ранньостиглих сортів для більш північних районів
вирощування цієї культури.
Короткостеблість у сорго контролюється чотирма рецесивними генами
карликовості (dw1, dw2,dw3, dw4). Гени впливають на скорочення
міжвузолів, і гомозиготність лише по одному
рецесивному гену призводить до зменшення висоти рослин приблизно на 30
см.
В селекції сорго при створенні гетерозисних гібридів широко
використовується ЦЧС, що з’являється у рослин другого покоління гібридів від
схрещування зерновог сорго майло з кафрським. Вважається, що ЦЧС виникає в
результаті взаємодії стерільної цитоплазми зразків майло з рецесивними генами
відновлення фертильності сорго кафрського:
SMsMs х Nmsms
F1SMsms
F2SmsMs : 2SMsms : Smsms
Таким чином, співвідношення фертильних і
стерильних рослин 3 : 1. Такі ж
результати одержані при схрещуванні майло х гаолян.
Важливе значення доя селекції має вивчення закономірностей спадкування
ознак при схрещуванні. В сорго до домінантних ознак відносяться інтенсивне
забарвлення сходів, прямостояче розміщення куща, товщина стебла, рихлість волоті, більша довжина і ширина листа,
чорне забарвлення колоскових лусок, опушеність, безостість, плівчастість,
скорочені розміри лусок, сухостебельність і зігнута ніжка волоті відносно до
прямостоячої.
В деяких зразків сорго обидві квітки в плідному колоску утворюють
зернівки. Ознака двозерності домінує над однозерністю і контролюється
моногенно. Двозерні зразки можуть бути використані в селекції сорго для
підвищення потенціалу його врожайності. Вивчається вплив генів коричневої жилки
листа bmr на вміст
лігніну в листостебловій масі.
Великий інтерес представляють високолізинові зразки сорго з Ефіопії, які
гомозиготні за геном hl.
