Досягнення селекції люпину
Перші кормові сорти люпину жовтого
(Зенгбуш штамм 8 і Зенгбуш штамм 80), вузьколистого (Зенгбуш штам 411) були
створені на початку 30-х років у Німеччині селекціонером Р. Зенгбушем. Їх
основу складали відповідні низькоалкалоїдні штамми, що були виділені в 1927 –
1928 рр. і розмножені без додаткового селекційного покращення. В наступному тут
же за порявняно короткий термін були
створені такі сорти люпину жовтого, як Вайко І, Вайко ІІ, Вайко ІІІ і Вайко ІУ,
що стали вихідним матеріалом для створення низки нових сортів в інших країнах де вирощують люпин.
Успішне опрацювання в 1931 р. у
біохімічній лабораторії ВІР під керівництвом М.І. Іванова метода визначення
алкалоїдів у рослинах дала змогу розпочати роботу по селекції кормових сортів
люпину.
Люпин
білий. Перший кормовий сорт Носівський 3 був створений на Носівській
селекційній дослідній станції селекціонером В.С. Паришкурою. В наступному
успішну селекційну роботу з цим видом проводили в Інституті землеробства під
керівництвом селекціонера В.І. Головченко. Тут створені один з найбільш
поширених сортів - Київський мутант, а
також сорти Горизонт, Дніпро, Приморський, Славутич, Сонячний, Український,
Дружба, Піщевий. З них відносну
стійкість до фузаріозного в’янення мають сорти Український, Дружба, Піщевий.
Люпин
жовтий. Створені до 1940 р. перші сорти Ювілейний (Пушкінська дослідна
станція ВІР), Жовтий малоалкалоїдний 1 і інші (Новозибківська дослідна станція)
мали боби, що в наступному втратили своє виробниче значення.В наступний період
селекційна робота з люпином жовтим проводилася більш широко, ніж з іншими
видами, зокрема в Україні. Значну роль у створенні нових сортів у цей час
відіграли сорти Вайко. Масовим і індивідуальним
добором з сорту Вайко ІІ створено сорт Носівський білонасіневий
(Носівська селекційна дослідна станція).
Сорти Київський швидко ростучий (Інститут
землеробства), Кормовий 190, Ранньостиглий 301 (Поліська дослідна станція).
Оригінальний сорт Житомирський ювілейний створений на бувшій Житомирській
дослідній станції: в пазухах листків у верхній частині пагона у ньго замість
бокових гілок формуються квітки.
Створені в останні роки сорти люпину, переважно.
фузаріозостійкі. До них відносяться Факел, Мартін 1, Мартін 2, Копилівський,
Кастричнік, БСХА-382.
Люпин
вузьколистий. Успіхи в селекції кормових сортів цього виду менш значні.
Сорти Синій і Синьо-рожевий 2, Білоруський 155, Німчинівський кормовий,
Северний 3 широкого виробничого розповсюдження не набули. Всі сорти люпину
вузьколистого мають боби, що розтріскуються і нестійкі до фузаріозного в’янення.
Зусилля селекціонерів спрямовані на видалення цих негативних ознак ..
Люпин
багаторічний. Гарних кормових сортів цього виду не створено. Його
малоалкалоїдні форми. запропоновані як сорти Білоруським інститутом
землеробства і Чернігівським інститутом АПВ, і деякі інші в процесі
репродукування швидко відновлювали високий вміст алкалоїдів у рослинах. Тому
вони не були внесені до Реєстру сортів рослин України і втратили своє виробниче
значення.
