Господарсько цінні ознаки гречки
Урожай зерна залежить від числа, маси
плодів з рослини, маси 1000 зерен і числа рослин на одиниці площі. Гречка –
менш урожайна культура порівняно з такими провідними зерновими культурами, як
пшениця, ячмінь. Хоча окремі рослини можуть мати 1000 плодів, але вони
трапляються рідко. Частіше утворюється до 50 плодів на на рослину в рядовому посіві. Однак в умовах
державного сортовипробування в Миколаївській області окремі нові сорти
забезпечили урожайність 4 – 4,5 т/га. В цієї культури на врожайність впливають
виживання рослин до збирання, ступінь гілкування, число і озерненість суцвіть,
стійкість до осипання, холодостійкість, посухостійкість і інші чинники,
особливо умови запилення.
Вегетаційний період у
пізньостиглих сортів складає 90 – 110 днів. Тоді як у скоростиглих біля
70, у середньостиглих (Сумчанка,
Київська, Лада) – 80 – 90 днів.
Висота рослин у високорослих сортів (Аеліта, Київська, Лада, Вікторія,
Іскра) 90 – 100 см і більше, у
низькорослих (Бурятька місцева, Валік, Аргаяшська місцева) – 60 – 80, у
середньорослих (Глорія, Майська, Лілея) – 80 – 90 см. Одночасно з висотою
рослин враховується гілкування стебла і
число вузлів на ньому. Сильно гілкуваті сорти мають три-чотири гілки
першого порядку, ті, що гілкуються
обмежено – одну-дві.
Число вузлів на стеблі у
скоростиглих сортів 5 – 7, у середньостиглих – 9 – 11, у пізньостиглих – більше
12. Більшість районованих сортів мають 8
– 10 вузлів. Слід відмітити, що в
скоростиглих форм менше гілок, ніж у пізньостиглих, а в зоні гілкування у них
від одного до чотирьох вузлів (разом з сім’ядольним вузлом), у середньостиглих
сортів – два-шість вузлів. Чим більше вузлів в зоні гілкування, тим пізніше
починається цвітіння. Величина цієї зони є індикатором скоростиглості і вона
включає 2,4 – 2,9 вузлів у скоростиглих форм і 3,5 - 4,1 у середньостиглих.
Найбільшу масу 1000 зерен – 30
– 40 г – мають тетраплоїдні сорти (Іскра, Більшовик 4, Мінчанка). З
диплоїдних сортів більша маса 1000 зерен – 25 – 29,9 г і більше – у сортів
Казанська крупнозерна, Аромат, Сумчанка, Шатилівська 5, Прикамська, Галлея,
Нектарниця. Більшість сортів мають середню масу 1000 зерен 23 – 24,9 г, а
дрібне насіння – 20 – 22,9 г – у сортів Сибірячка, Тулунська 18, Калінінська.
Плівчастість зерна в значній
мірі впливає на вихід крупи. Вона становить 18 – 20% у
тонкоплівчастих сортів (Бурятська місцева, Аромат, Демська), 25 – 28% у
товстоплівчастих (Валік, Іскра, Прикамська) і 20,1 – 24,9% у середньоплівчастих
(Богатир, Вікторія, Тулунська 18).
Вирівняність зерна може бути високою
– більше 90% (Казанська крупнозерна, Прикамська, Іскра), низькою – нижче 60%
(Бірська 3, Валік) і середньою – від 60 до 90% , (Вікторія, Астра, Орловчанка,
Богатир).
Вихід крупи варіює від 60 до
80%. На цю ознаку впливають крилатість плодів, плівчастість, вирівненість,
крупність зерна і ін. Найбільш високий вихід крупи (понад 70%) мають сорти Ідель,
Краснострілецька, Казанська крупнозерна, Чернігівська 17, Лада, Майська. У
відомого сорту Богатир вихід крупи 65 – 74%.
До найбільш цінних за якістю зерна відносяться сорти Казанська
крупнозерна і Майська. З інших ознак у гречки враховують стійкість рослин до
вилягання (що пов’язано з товщиною стебла і його висотою), осипання плодів,
висоту закладання гілок першого порядку, дружність дозрівання плодів. Усі ці
ознаки визначають у підсумку придатність сорта до мехенізованого збирання. Крім
цього, оцінюють стійкість рослин до хвороб і шкідників.
