Вихідний матеріал для селекції люпину
Люпин (особливо жовтий і вузьколистий) –
порівняно молода культурна рослина. Багато її сортів були створені на основі
природніх і штучних мутацій. Їх роль істотна до цього часу. В зв’язку з цим з метою виділення нових форм з господарсько
корисним ознаками. Як вихідний матеріал можна використовувати місцеві кормові і
гіркі сорти в місцях їх тривалого вирощування. Часто вони мають ознаки, що
важливі для селекції. Наприклад, скоростиглістю і дрібнонасіневістю характеризуються деякі місцеві сорти люпину
білого з Східногоьузбережжя Середземного моря. Формування багатої зеленої маси
поряд з крупнозерністю і пізньостглістю характерно для зразків з Апенінського і
Пірінейського півостровів.
Дикоростучі форми люпину, які ростуть в
генцентрах, такожє цінним вихідним матеріалом. В результаті проведення
експедицій дрібнозерні форми люпину вузьколистого знайдені в Іспанії, Жовтого –
в Північно-Західній Африці, багатозерні – в Італії. Стійкостю до кучерявості і
борошнистої роси характеризуються зразки
з Пірінейського півострова, а швидким початковим ростом і скоростиглістю – з
Північної Африки.
Істотна роль як джерел окремих
комплексних господарсько корисних ознак належить селекційним сортам і мутантним
формам, створеним шляхом штучного мутагенезу. Так, скоростиглістю відрізняються
сорти люпину вузьколистого Сєвєрний 3, Німчиновський 846, Стодолищенський
Л-641, Мірела, Білого – Старт, Приморський, жовтого – Академічний 1. Стійкістю до фузаріозного в’янення
характеризуються сорти люпину Факел, Біловежський, Копилівський, Кастричнік БСХА-382,
закордонні – Афус, Цит, Томік (Польща), Борлута, Рефуза нова (Німеччина).
Австралійські сорти люпину вузьколистого Унікроп, Унівайт, Уніхарвест, Ілліарі,
Янді і інші мають нерозтріскувані боби. Сортам люпину білого Старт і жовтого
Житомирський ювілейний притаманне обмежене бокове гілкування. У сорту
Житомирський ювілейний воно обумовлене новою для люпину ознакою – розвитком у
пазухах листків верхньої частини пагонів квіток замість бокових гілок.
Пазушне плодоутворення в люпину вузьколистого, вперше згадується в
науковій літературі Г.А. Дебелим, яке притаманне формам. Що одержані з
застосуванням штучного мутагенезу в Білоруському НДІ землеробства. Наявність
такого селекційного матеріалу створює можливості створення дружньодозріваючих
сортів зернового напрямку, які будуть пристосовані до інтенсивних технологій
вирощування.
З диких видів цінними для селекції
вважаються для підвищення продуктивносмті люпин льонолистий (L. Linifolius Roth.) і пізньостиглий (L. opsianthus Atab. et Maiss.), які здатні утворювати плодовиті гібриди при схрещуванні з люпином
вузьколистим. Аналогічне значення люпину Вавілова (L. vavilovii Atab. et Maiss.) відносно до люпину білого. Ці ж види порівняно з культурними мають більш
дрібне насіння.
