Морфологічні ознаки сочевиці. Сочевиця –
однорічна трав’яниста рослина. Корінь стрижневий, довжиною до 1 м, з великою
кількістюбокових коренів. Клубеньки розгалуджені, розміщені в радіусі 10 – 12
см від головного кореня, в глибину розповсюджуються до 12 – 15 см. Маса клубеньів однієї рослини досягає 800 мг.
Стебло прямостояче або напівсланке, висотою 10 – 60 см, чотирьохгранне,
сильногілчасте, Листки черешкові, чергові, складні, парноперисті (2 – 8 пар
листочків). Закінчуються вусиком. Листочки цільнокрайні, овальні і лінійні,
дрібні.
Квітка правильної форми, складається з п’яти пелюсток, дрібна (довжиною
5 – 8 мм), різного забарвлення (білого, рожевого, фіолетово-синього), частіше
білого з фіолетовими жилками на парусі. Чашечка п’ятироздільна. Тичинок 10.
Плід – біб одногніздовий, двохстулкуватий, приплюснутий або
слабкоопуклий, наближений до ромбічної форми, одно-трьохнасіневий, закінчується
дзьобиком. Насінини приплюснуті (плоскі) або випуклі (майже кулеподібні),
крупні або дрібні (діаметр 2 – 9 мм). Забарвлення їхнє різноманітне: жовте,
зелене, біле, коричневе, чорне. Оболонка насінини однотонна забарвлена або з
малюнком, сім’ядолі жовті, зелені, оранжеві. Насіневий рубчик лінійий. Маса
1000 зерен коливається від 10 до 99 г.
Біологічні особливості.
Сочевиця – рослина довгого дня, однак
більшість сортів характеризуються нейтральним фотоперіодом, Достатньо
холодостійка, сходи витримують заморозки до 130С. Тривалість
вегетаційного періоду вирощуваних сортів 75 – 120 днів, сума активних
температур за вегетацію 1400 – 17000С. Вказані ознаки дають змогу
вирощувати сочевицю до 580 п.ш., однак в середині вегетації вона
потребує підвищеної інсоляції.
Сочевиця – культура середньопосухостійка. Грунтову посуху до цвітіння
вона переносить гірше, ніж в період цвітіння-дозрівання. Крупнозена
сочевиця більш чутлива до посухи і
суховіїв, ніж дрібнонасінева.
Для одержання високих урожаїв зерна сочевиці необхідно 140 – 220 мм опадів за вегетаційний
період, причому 40% (індекс розподілу опадів) повинні доводитися на
генеративний період. Рясні дощі в другій половині вегетації призводять до
стовбуріння, вилягання рослин і зниженню зернової продуктивності.
Біологічно сочевиця – культура нейтральних грунтів. На кислих грунтах
вона дає низькі врожаї, оскільки утворює
малоактивний сімбіотичний апарат і страждає від азотного голодування. Для
формування високого врожаю за рахунок біологічного азоту активний сімбіотичний
потенціал її повинен складати 20 – 30 тис. од.
Біологія цвітіння і запліднення.
Сочевиця має розтягнутий і тривалий період цвітіння – приблизно 0,5 – 0,75 вегетаційного періоду. Максимальне утворення
квіток співпадає з періодом інтенсивного росту рослин, а на бокових гілках вони
з’являються
майже до кінця вегетації. В межах рослини цвітіння, як правило, починається з
нижніх гілок і поступово розповсюджується вгору. На окремій гілці спочатку
зацвітають нижні квітки, а потім середні і верхні. В суцвітті (гроно) першою
розпускається нижня квітка. Окрема гілка цвіте 9 – 15 днів.
Перші квітки відкриваються рано – в 4 – 5 год ранку, основна їх маса зацвітає в 8 – 10 год, у другій половині дня спостерігаються лише
поодинокі відкриті квітки. Цвітіння окремої квітки триває протягом доби, але в
посушливу погоду триває 10 – 12 год, а в дощову затягується на 2 – 3 дні.
Приймочка і пиляки дозрівають дуже рано – в фазі забарвленого бутона. В
розкритих квітках запилення вжевідбулося, Пилок яскраво-жовтого кольору.
Сочевиця – самозапильна рослина. Ще в 30-х рр. минулого століття її
вважали строгим самозапилювачем. Можливістьприродньої гібридизації припускалася
лише в рідкісних випадках – в умовах сухого і жаркого клімату. Однак
спостереженнями встановлено, що в умовах помірного клімату щорічно відбувається
перехресне запилення комахами, які у великій кількості відвідують посіви сочевиці
під час цвітіння.
